«Якщо дивитись у світ очима любові...» — у цьому рядкові одного з Ларисиних віршів, на мою думку, закладений «ключ», за допомогою якого можна увійти до дивовижного світу малярства мисткині. Теми, які збуджують її натхнення, образи картин, нею створених, зрозумілі кожному. Адже вони — сутність життя: людина і природа, краса і кохання, таїнство народження і гармонія, уявно-казковий світ добрих тварин. Композиції творів художниці — гранично прості, пластична мова лаконічна й одразу зрозуміла. Але це не плакатна спрощеність і не рекламна поверховість — це якість і щирість задуму. Картини Лариси Пішої випромінюють потужну енергетику. Достатньо лише поглянути на принаду і звабливість ліній жіночих фігур, поринути в безодню добрих очей реальних і химерних тварин, перейнятися рухом пензля, який дарує життя або спричиняє вибух, або запалює вогонь, щоб переконатись у цьому і ще, ще раз вдивитися в ці твори й запам'ятати їх.
Художниця має добру школу, вона вчилася у знаних майстрів, і все ж таки світ свого мистецтва, світ добра, краси й гармонії звела сама, своїм щедрим талантом, пристрастю свого серця, високим ладом поезії. «Любов — то для мене є танець, котрий я беру у віків, а дарую — вітрам...» — це теж Лариса Піша — художник, поет, Жінка.
Ігор Верба
